Потрібна допомога старшому лейтенанту Павлу Гаврилюку, який потрапив під обстріл установками “Град”

Потрібна допомога старшому лейтенанту Павлу Гаврилюку, який потрапив під обстріл установками “Град”

Павло Гаврилюк
Павло Гаврилюк
Старший лейтенант Павло Гаврилюк із Могилів-Подільського майже місяць знаходиться в реанімаційному відділенні Київського військового шпиталю. Туди 23-річний хлопець потрапив після обстрілу установкою “Град” на кордоні з Росією. Врятувати життя військовому можуть лікарі за кордоном, проте для цього родина має зібрати мільйон гривень.

“Павлик служив у Луцькому прикордонному загоні. Він військовозобов’язаний. Закінчив Академію прикордонної служби в Хмельницькому, а до Луцька його направили на роботу. На Сході в Донецькій області пробув два місяці, потім потрапив під мінометний обстріл. Це сталося в ніч з 30 на 31 липня. Зараз він в реанімації. У нього відмовили нирки. Знаходиться на діалізі. Крім того, підключений до апарату штучної вентиляції легенів. Про ті поранення, які отримав, ми вже не говоримо, вони частково загоїлися”, – розповідає мати Павла, Наталя Василівна.

Коли молодого прикордонника перевели служити у зону АТО, аби не засмучувати батьків, він сказав, що їде на кордон із Білорусією. Говорив матері, що не може говорити, бо зв’язок поганий. Про поранення сина батьки дізналися, коли хлопця у важкому стані літаком доставили у Київський військовий центральний госпіталь.

“У нас двоє дітей, є ще старша донька, але син у мене один, тому маємо його поставити на ноги. Чергуємо біля нього цілодобово. Тут такі добрі і чуйні люди, всім допомагають. У Павлика не було ні родини, ні дружини. То все було тільки у планах. Він нам з батьком завжди говорив: “Мені все давали відпустку зимою. А це перший раз отримаю в липні. То ви маєте обов’язково приїхати до мене, обіцяв повести нас Шацькі озера”, – додає мама.

У тому бою Павло втратив товариша. Про його загибель батьки не розповідають сину.

“Коли син запитав про свого друга, лише скотилася сльоза – товариша в живих уже немає. А я зараз зроблю все можливе і неможливе, аби врятувати свою дитину. Не роздумуючи віддам усі свої органи, аби тільки він жив. Паша завжди говорить: “Мамо, дуже хочеться жити. Я ще хочу пожити у цій країні і принести користь людям”.

З дитинства Павло Гаврилюк захоплювався спортом: займався боксом, тенісом, боротьбою. І дуже любив жартувати. Його життєрадісність притягувала людей. У нього море друзів. Зараз усі вони, чим можуть, намагаються його підтримати.

Наразі Павло потребує фінансової допомоги, аби пройти лікування за кордоном. На це потрібно понад мільйон гривень. Таких коштів у родини немає. Павла можуть прийняти у клініках Ізраїлю, Німеччини та Ісландії.

напишіть відгук: