Потрібна допомога старшому лейтенанту Павлу Гаврилюку, який потрапив під обстріл установками “Град”

Павло Гаврилюк
Павло Гаврилюк
Старший лейтенант Павло Гаврилюк із Могилів-Подільського майже місяць знаходиться в реанімаційному відділенні Київського військового шпиталю. Туди 23-річний хлопець потрапив після обстрілу установкою “Град” на кордоні з Росією. Врятувати життя військовому можуть лікарі за кордоном, проте для цього родина має зібрати мільйон гривень.

“Павлик служив у Луцькому прикордонному загоні. Він військовозобов’язаний. Закінчив Академію прикордонної служби в Хмельницькому, а до Луцька його направили на роботу. На Сході в Донецькій області пробув два місяці, потім потрапив під мінометний обстріл. Це сталося в ніч з 30 на 31 липня. Зараз він в реанімації. У нього відмовили нирки. Знаходиться на діалізі. Крім того, підключений до апарату штучної вентиляції легенів. Про ті поранення, які отримав, ми вже не говоримо, вони частково загоїлися”, – розповідає мати Павла, Наталя Василівна.

Коли молодого прикордонника перевели служити у зону АТО, аби не засмучувати батьків, він сказав, що їде на кордон із Білорусією. Говорив матері, що не може говорити, бо зв’язок поганий. Про поранення сина батьки дізналися, коли хлопця у важкому стані літаком доставили у Київський військовий центральний госпіталь.

“У нас двоє дітей, є ще старша донька, але син у мене один, тому маємо його поставити на ноги. Чергуємо біля нього цілодобово. Тут такі добрі і чуйні люди, всім допомагають. У Павлика не було ні родини, ні дружини. То все було тільки у планах. Він нам з батьком завжди говорив: “Мені все давали відпустку зимою. А це перший раз отримаю в липні. То ви маєте обов’язково приїхати до мене, обіцяв повести нас Шацькі озера”, – додає мама.

У тому бою Павло втратив товариша. Про його загибель батьки не розповідають сину.

“Коли син запитав про свого друга, лише скотилася сльоза – товариша в живих уже немає. А я зараз зроблю все можливе і неможливе, аби врятувати свою дитину. Не роздумуючи віддам усі свої органи, аби тільки він жив. Паша завжди говорить: “Мамо, дуже хочеться жити. Я ще хочу пожити у цій країні і принести користь людям”.

З дитинства Павло Гаврилюк захоплювався спортом: займався боксом, тенісом, боротьбою. І дуже любив жартувати. Його життєрадісність притягувала людей. У нього море друзів. Зараз усі вони, чим можуть, намагаються його підтримати.

Наразі Павло потребує фінансової допомоги, аби пройти лікування за кордоном. На це потрібно понад мільйон гривень. Таких коштів у родини немає. Павла можуть прийняти у клініках Ізраїлю, Німеччини та Ісландії.

Напишіть відгук: